Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004).
Щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування учасників бойових дій на території інших держав (Указ Президента України від 11 лютого 2004 року №180/2004).
За радянських часів нашої історії вихідці з України брали участь у війнах і військових конфліктах у 26 країнах світу. У цей день ми віддаємо шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок на території Афганістану, Алжиру, Анголи, Бангладеш, В’єтнаму, Ефіопії, Єгипту, острові Куба, учасникам бойових дій на Закавказзі, Югославії, острові Даманський та інших «гарячих точках». Вони - воїни інтернаціоналісти, миротворці.
Найбільш тривалою і тяжкою стала військово-політична спецоперація в Афганістані, яка розпочалася з 25 грудня 1979 року, коли на аеродром міста Баграм прибули частини 105-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Одночасно в Афганістан вступили через Кушку і через інші прикордонні пункти 357-а та 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У лютому 1980 році контингент радянських військ в Афганістані досяг 58000 чоловік, а в середині 1980 року в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілецькі дивізії. 15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Країна втратила в цьому воєнному конфлікті більше 14 тисяч солдат і офіцерів.
15 лютого виповнюється 29-та річниця виведення радянських військ з Афганістану. У якості радянських військовослужбовців пройшли вогненними дорогами цієї країни 160 тисяч виходців з України, з яких 3360 не повернулися додому, з них 104 черкаських воїнів-афганців, більш як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання.
Життя називають то грою, то театром. А ще кажуть, що життя прожити – не поле перейти… Так можуть говорити тільки ті, хто ніколи не ходив по мінному полю, кого не будили розриви снарядів, кому не наспівували свої смертельні мелодії кулі… Ті, кого вшановують щороку 15 лютого, зовсім іншої думки. Вони, як ніхто, навчилися цінувати найвищу нагороду, яку вони отримали - життя. А його хіба можна почепити на мундир чи цивільний костюм?! Життя для того, щоб жити.
Цього дня ми вшануємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, які виконували воїнський обов’язок та бойовий наказ Батьківщини, але за її межами.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих, перед членами сімей загиблих. Висловлюємо глибоку подяку батькам, які виховали мужніх синів. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя. Нехай над всіма нами буде мирне небо.
СЛАВА ВАМ УСІМ!
Віват усім, хто повернувся з поля брані
З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,
Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,
І тим, хто не прийшов до рідної землі,
Кого не стріла рідна мати на порозі…
І хай торочать злії язики,
Залишитесь Ви в пам’яті народу
Синами рідної Вітчизни навіки!
За радянських часів нашої історії вихідці з України брали участь у війнах і військових конфліктах у 26 країнах світу. У цей день ми віддаємо шану тим солдатам і офіцерам, які з честю та гідністю виконували свій військовий обов’язок на території Афганістану, Алжиру, Анголи, Бангладеш, В’єтнаму, Ефіопії, Єгипту, острові Куба, учасникам бойових дій на Закавказзі, Югославії, острові Даманський та інших «гарячих точках». Вони - воїни інтернаціоналісти, миротворці.
Найбільш тривалою і тяжкою стала військово-політична спецоперація в Афганістані, яка розпочалася з 25 грудня 1979 року, коли на аеродром міста Баграм прибули частини 105-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії. Одночасно в Афганістан вступили через Кушку і через інші прикордонні пункти 357-а та 66-а моторизовані стрілецькі дивізії. У лютому 1980 році контингент радянських військ в Афганістані досяг 58000 чоловік, а в середині 1980 року в Афганістан були введені додатково 16-а і 54-а мотострілецькі дивізії. 15 лютого 1989 року остання колона радянських військ була виведена з Афганістану. Країна втратила в цьому воєнному конфлікті більше 14 тисяч солдат і офіцерів.
15 лютого виповнюється 29-та річниця виведення радянських військ з Афганістану. У якості радянських військовослужбовців пройшли вогненними дорогами цієї країни 160 тисяч виходців з України, з яких 3360 не повернулися додому, з них 104 черкаських воїнів-афганців, більш як 8 тисяч зазнали поранення, понад 100 тисяч перенесли складні захворювання.
Життя називають то грою, то театром. А ще кажуть, що життя прожити – не поле перейти… Так можуть говорити тільки ті, хто ніколи не ходив по мінному полю, кого не будили розриви снарядів, кому не наспівували свої смертельні мелодії кулі… Ті, кого вшановують щороку 15 лютого, зовсім іншої думки. Вони, як ніхто, навчилися цінувати найвищу нагороду, яку вони отримали - життя. А його хіба можна почепити на мундир чи цивільний костюм?! Життя для того, щоб жити.
Цього дня ми вшануємо тих, кому довелося воювати в чужих країнах, які виконували воїнський обов’язок та бойовий наказ Батьківщини, але за її межами.
Ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих, перед членами сімей загиблих. Висловлюємо глибоку подяку батькам, які виховали мужніх синів. А всім, хто пройшов через горнила жорстоких воєн, бажаємо міцного здоров’я, сили духу, родинного щастя та благополуччя. Нехай над всіма нами буде мирне небо.
СЛАВА ВАМ УСІМ!
Віват усім, хто повернувся з поля брані
З Єгипту, Сирії, Анголи, Сомалі,
Хто бачив смерть в крутих горах в Афгані,
І тим, хто не прийшов до рідної землі,
Кого не стріла рідна мати на порозі…
І хай торочать злії язики,
Залишитесь Ви в пам’яті народу
Синами рідної Вітчизни навіки!
Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.