22 лютого народився Фридерик Франсуа́ Шопе́н
фр. Frédéric [François] Chopin;) (22 лютого або 1 березня 1810, с. Желязова
Воля, Мазовецьке воєводство, Польща — 17 жовтня 1849, Париж,
Франція) — видатний польський композитор та піаніст. Його вважають
національним героєм Польщі.
Фридерик Шопен народився 22 лютого 1810 року в селі Желязовій Волі під Варшавою у Варшавському герцогстві. Його батько, Микола Шопен (Nicolas Chopin, 1771—1844), французький емігрант з 1787 р., служивгувернером і шкільним учителем французької мови; мати — Текля Юстина Крижанівська (Tekla Justyna Krzyżanowska, 1782—1861) виховувалася в дворянській сім'ї і була економкою графині Людвіки Скарбек. Батьки Шопена одружилися 1806 року і після народження сина сім'я переїхала до Варшави.
Вже дитиною Фридерик проявив яскраві музичні здібності; у віці семи років він почав навчатися гри на фортепіано, і в тому ж році був виданий складений ним маленький полонез соль мінор. Перші професійні уроки гри на фортепіано отримав від віолончеліста Войцеха Живного (нар. 1756 року у Богемії), що тривали з 1816 до 1822 року. Незабаром Шопен став улюбленцем аристократичних салонів Варшави.
Подальшим розвитком Шопена опікувався Вільгельм Вюрфель (нар. 1791 у Богемії). Цей відомий піаніст і професорВаршавської консерваторії давав Шопену цінні (хоча нерегулярні) уроки органної музики і, можливо, фортепіано. Протягом 1823—1826 років Шопен навчався у Варшавському ліцеї, де його батько був професором. Восени 1826 року юний музикант почав вивчати музичну теорію, фігурний бас і композицію з Йозефом Ельснером (нар. 1769 року у Сілезії) у Варшавській консерваторії. У 1831 році він виїхав з Польщі до Відня, а згодом оселився у Парижі, де провів значну частину життя.
Композиторська техніка Шопена вельми нетрадиційна і багато в чому відступає від прийнятих в його епоху правил і прийомів. Шопен був неперевершеним творцем мелодій, він одним з перших приніс у західну музику невідомі їй доти слов'янські ладові та інтонаційні елементи і у такий спосіб підірвав непорушність класичної ладогармонічної системи, що склалася до кінця XVIII століття. Те саме стосується ритму: використовуючи формули польських танців, Шопен збагатив західну музику новими ритмічними малюнками. Він розробив суто індивідуальні — лаконічні, замкнуті в собі музичні форми, які найкраще відповідали природі його такої ж самобутньої мелодичної, гармонічної, ритмічної мови.
Цікаві факти
- Пам'ятник Фредерику Шопену у вигляді білого роялю розташований у Києві на вул. Богдана Хмельницького, 37/2. Встановлення відбулось 2011 року з нагоди 200-річчя з дня народження польського композитора. Рояль, виготовлений з мозаїки, є інтерактивним: коли поруч проходять люди, починає лунати тиха музика Шопена. Автор проекту — київський скульптор Костянтин Скритуцький[2].
- У Варшаві встановили 15 «Шопенівських лавочок» на місцях, пов'язаних із Фредеріком Шопеном (зокрема, біля Костелу Святого Хреста, де похоронене серце Шопена). Натиснувши кнопку на лавочці, можна послухати 30 секундний фрагмент найбільш популярних творів великого композитора. Лавочки також оснащені QR-кодами, а також на них вигравірували схематичну карту з прогулянковою трасою і коротким описом місця польською та англійською мовами.
- 1995 році в Польщі запроваджено премію «Фридерик», яку щорічно вручають польським музикантам у понад 20 номінаціях, розподілених за трьома секціями — музика академічна, музика популярна, джаз.
- З 1927 року з ініціативи польського піаніста і музичного педагога Єжи Журавльова у Варшаві кожні п'ять років проходить конкурс піаністів імені Шопена. Першими його переможцями були радянські піаністи — Лев Оборін (1927 рік), Олександр Юнінський (1932 рік), Яків Зак (1937 рік), пізніше перемогу здобували й польські піаністи — Галина Черни-Стефаньска (1949 рік) і Крістіан Цимерман (1975 рік).